Автор: Лихненко Валентина Петрівна, Артемівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 - учасник І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень" (з додатками)
Методичні рекомендації
Діяльнісний метод навчання
Сьогодні ми переживаємо зміни у всіх сферах життя, які не могли не торкнутися і освітню галузь. Прийшло усвідомлення того, що дітей треба навчати по-новому, що перевірені століттями методи навчання та виховання не дозволяють в достатній мірі забезпечити успішну адаптацію випускників до життя в сучасному суспільстві. Обсяг наукової інформації стрімко зростає - за кожні 10 років він подвоюється. Тому очевидно, що які б міцні і обширі не були знання учня, він опиниться безпорадним у житті перед лавиною завдань і проблем, якщо не навчиться вчитися, змінювати себе.
Якщо ще 10-15 років тому в педагогічному співтоваристві йшли палкі дискусії про цілі освіти, то в наші дні це питання стає риторичним. Вирази «вміти вчитися», «готовність до саморозвитку», «самореалізація особистості» можна прочитати в статті і нормативному документі, почути в будь-якій аудиторії, де педагоги та психологи обговорюють проблеми сучасної освіти. Проте чи завжди ми розуміємо зміст цих слів, а головне - володіємо методами організації освітнього процесу, котрі зроблять ці високі слова реальною практикою?
Державний стандарт початкової загальної освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту освіти.
Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.
Діяльнісна (стратегічна) лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.
У 2000 році почалося впровадження в освітню практику діяльнісного методу навчання. Розроблено і теоретично обґрунтовано модельний зразок організації розуміння і прийняття учнями на особистісно значущому рівні норми навчальної діяльності («уміння вчитися»).
Первинне розуміння учнями того, що означає «вміти вчитися», починається з 1 класу. Очевидно, що темп і рівень обговорення буде залежати від віку учнів і від наявного у них досвіду перебування в навчальній діяльності.
Що ж таке діяльнісний метод навчання?
Метод навчання, при якому дитина не отримує знання у готовому вигляді, а здобуває їх сама у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності називається діяльнісним методом.
Цей метод навчання є одним із провідних у сучасній початковій школі. Його застосування забезпечує можливості щодо вироблення в учнів необхідних пізнавальних вмінь, компетенцій саморозвитку та самовиховання. Діяльнісний підхід дозволяє дітям глибоко поринути у таємниці навчального предмету, оволодіти методами його пізнання та різними способами розв’язування завдань щодо організації роботи у класі із запровадження діяльнісного методу навчання на уроках математики, розкрито особливості планування та проведення уроку за діяльнісним методом.
Урок відкриття нового знання має таку структуру:
(за технологією діяльнісного підходу)
1. Організаційний момент: самовизначення до діяльності.
Даний етап процесу навчання передбачає включення у діяльність (хочу працювати); і змістовний момент (можу працювати).
В учнів повинно виникнути позитивно емоційне направлення. Вчитель на початку уроку робить гарні побажання учням, пропонує побажати успіхів один одному, дає дітям подумати, що їм потрібно для успішної роботи на уроці, запропонує пояснити девіз уроку («С малой удачи начинается большой успех»).
2. Актуалізація знань.
На цьому етапі повторюється матеріал, який необхідний для відкриття нового матеріалу, для виявлення утруднення в індивідуальній діяльності кожного учня, ставиться проблемна ситуація. Одне із головних завдань вчителя – поставити проблему перед учнями, що забезпечить можливість правильно побудувати проект виходу із утруднення. Діти одну хвилину намагаються самостійно знайти правильне рішення, свої відповіді записують на дошці.
3. Постановка проблеми (ситуація інтелектуального розриву):
На даному етапі уроку вчитель запитує в учнів, де виникло утруднення; визначає, чому виникло утруднення; учні формулюють тему та ставлять перед собою мету уроку.
4. Побудова проекту виходу із утруднення:
На цьому етапі уроку відбувається вибір методів та способу управління діяльністю. Учні у комунікативній формі обдумують і обговорюють різні варіанти відповідей, вибирають оптимальний варіант, фіксують його вербально та знаково. Побудований спосіб дій використовують для розв’язання задачі, яка визвала утруднення. Учні виводять новий алгоритм. Учитель при обговоренні може використовувати діалог, який підводить до діяльності, групову або парну роботу.
5. Первинне закріплення (розв’язування типових завдань з коментуванням). Більшість типових завдань на новий спосіб дій виконується з коментуванням учнів, бо промовляння забезпечує можливості розуміння дитиною навчального матеріалу та його запам’ятовування.
6. Самостійна робота з самоперевіркою (самоконтроль і самооцінка).
Під час даного етапу використовується індивідуальна форма роботи: учні самостійно виконують завдання нового типу і здійснюють їх самоперевірку, покроково порівнюють з еталоном. Необхідно формувати в учнів аналітичні вміння: знайти помилку, з’ясувати її причину та подумати спосіб її виправлення; оцінити власну діяльність на цьому етапі уроку, співвіднести досягнуті результати з поставленою метою уроку. Емоційна направленість етапу заключається в організації, по можливості, для кожного учня ситуації успіху, яка мотивує його до включення в подальшу пізнавальну діяльність.
7. Повторення (включення знань у систему сформованих).
Організовуючи цей етап, вчитель підбирає завдання, які включають тренування раніше вивченого матеріалу.
8. Рефлексія уроку
На цьому етапі фіксується у мовленні нове правило (алгоритм); організується самооцінка учнями своєї навчальної діяльності. Наприклад,
- Яку мету ставили?
- Чи досягли поставленої мети?
- Яким способом?
- Де можна застосувати ваші знання?
- Над чим потрібно ще попрацювати?
- Оцініть свою діяльність.
Треба пам’ятати: володіння дитиною способом діяльності – ситуація її успіху.
Принципи технології діяльнісного підходу до навчання:
v принцип діяльності (відкриття нового знання самою дитиною);
v принцип безперервності (узгодженість усіх компонентів системи навчання: мети, завдань, змісту, методів, форм);
v принцип цілісного уявлення про світ (якщо знання не потрібні, то для чого вони?);
v принцип мінімаксу (забезпечує різнорівневе навчання);
v принцип психологічної комфортності (віра у сили та можливості дитини);
v принцип варіативності (формування вміння добирати різні варіанти розв’язання завдань);
v принцип творчості (максимальна орієнтація на творчу основу у діяльності).
Таким чином, враховуючи висновки сучасних науковців дослідження розвитку особистості в процесі навчання і виховання, основою педагогічного процесу є інтегративно-діяльнісний підхід, який своїм результатом формує пошукову активність учнів. Відомо, що притаманна людині форма пошукової активності – це її духовність. А саме формування духовності людини – і є основною метою сучасної освіти.
Розгляд підходів до складання методичних розробок різних етапів уроків в контексті діяльнісного підходу
За Л.С.Виготським у самій загальній формі діяльнісний підхід означає організацію та управління цілеспрямованою навчально-виховною діяльністю
учня в загальному контексті його життєдіяльності – спрямованості інтересів,
життєвих планів, ціннісних орієнтацій, розуміння сенсу навчання і виховання,
особистісного досвіду в інтересах становлення суб’єктності учня.
Суть виховання з точки зору діяльнісного підходу полягає в тому, що в
центрі уваги стоїть не просто діяльність, а спільна діяльність учнів з
викладачами, у реалізації спільно вироблених цілей і завдань.
Планування і підготовка до занять тісно пов’язані. Планування – це
частина підготовки, в плануванні відображаються результати підготовки
викладача до уроку. Тому обидва ці елементи підготовчої діяльності викладача
необхідно розглядати як одне ціле.
– навчальної, розвивальної та виховної, залежно від типу уроку.
Важливо пам’ятати, що на кожному етапі уроку необхідно дотримуватись
цілей організації, засвоєння нового матеріалу, закріплення пройденого на уроці,оцінювання та контролю рівня навчальних досягнень учнів.
Діяльнісний підхід на різних етапах уроків
1. Діяльнісний підхід при проведенні організаційного етапу уроку.
На початку уроку під час організаційного моменту необхідно доброзичливо налаштувати учнів на майбутнє заняття та правильно забезпечити продуктивну обстановку на уроці. Для цього необхідно привітатись, посміхнутись, адже культурна бідність наших учнів добре відома.
Отже, сучасні умови вимагають від викладача дотримання суттєвого позитивного психологічного настрою, щирості у стосунках, коректної вимогливості.
2. Підготовка учнів до засвоєння нових знань.
Під час актуалізації та корекції опорних знань учнів та практичного
застосування набутих вмінь використовуємо виконання завдань по
перевірочним картам. Перевірочні карти складені таким чином, що результати
виконання можна перевіряти декількома способами:
1) перевіряє викладач і на наступний урок повідомляє результати
перевірки;
2) взаємоперевірка виконання завдань – учні, які сидять рядом можуть
перевірити один одного;
3) миттєва перевірка (повідомлення результатів виконання одразу), тобто
учням одразу повідомляються результати перевірки завдань по
перевірочним картам за допомогою заздалегідь виготовлених
шаблонів. Такі перевірочні карти складені за темами програми , причому як теоретичного так і практичного характеру.
3. Діяльнісний підхід під час вивчення нового матеріалу.
Під час вивчення нового матеріалу на уроці для засвоєння фактів та
основних ідей, для засвоєння методу дослідження матеріалу, що вивчається
намагаємось створити, а, згодом, в ідеалі - відпрацювати в тандемі дій
викладача та учнів для виконання навчальних завдань та відпрацювання нового
матеріалу. Звичайно, що легко працювати в групі. Під час вивчення великого обсягу інформації використовуємо інтерактивні технології колективно-групового навчання «Навчаючи вчусь» .
4. Діяльнісний підхід при закріпленні пройденого матеріалу
Для закріплення пройденого на уроці за мету ставимо міцне засвоєння
знань. Для цього використовуємо неодноразове повторення фундаментальних
понять та підсумкове повторення.
Під час закріплення вивченого нового матеріалу використовуємо такі
форми: фронтальне опитування, демонстрація учнівських та викладацьких
презентацій, робота в парах.
Під час закріплення вмінь та навичок, для розв’язання складних проблем,
що потребують колективного розуму використовуємо інтерактивні технології
кооперативного навчання роботи в малих групах: «Діалог», «Пошук інформації», «Коло ідей », «Мозковий штурм».
Для закріплення вивченого матеріалу використовуємо різні види
дидактичні ігри і т.д.
5. Діяльнісний підхід для здійснення контролю та оцінки знань учнів.
Для здійснення контролю та оцінки знань учнів намагаємось вчити учнів
давати об’єктивну самооцінку виконаним вправам. Для вироблення позитивної
мотивації до отримання знань привчаємо учнів до індивідуальної роботи.
Для цього потрібно прикласти всі зусилля, уважно сприймати новий матеріал, не боятись задавати запитання в ході розв’язування вправ та задач для успішного засвоєння нового матеріалу,
повторювально-узагальнювальної роботи та при підсумковому повторенні.
Отже, діяльнісний підхід при плануванні уроків - це складна багатоступінчаста діяльність для здійснення логічно послідовних дій, що включають розробку моделі цілісного педагогічного процесу, спрямованого на досягнення мети навчання, розвитку і виховання наших учнів.
ТРЕНІНГ
Дидактична
система діяльнісного методу
Плотнікова Наталія Сергіївна
1. Метод “Асоціативна квітка”.
Визначення особистісного бачення поняття “Діяльнісний підхід у навчанні ”.
На дошці
закріплюється “серцевина” квітки з написом «Діяльнісний підхід у навчанні». Кожен
член творчої групи отримує “пелюстку”.
 |
Кожному учаснику пропонується після
трихвилинного обговорення записати на “пелюстках” кілька слів – асоціацій
поняття “ Діяльнісний
підхід у навчанні ” (або дати коротке визначення означеному поняттю).
Потім прикріплюють “пелюстки” навколо
“серцевини”. Керівник-тренер узагальнює запропоновані визначення.
2.
Метод “Збери пазли”.
Закріплення
знань про дидактичні принципи системи діяльнісного методу. Учасники отримують
аркуші з переліком дидактичних принципів діяльнісного методу та смужки паперу,
на яких зазначено їх зміст. Потрібно узгодити назву принципу з його змістом.
·
|
на
дошці розташовані картки з назвами принципів:
 |
 |
||
 |
||
 |
||
 |
||
·
·
учасники визначають у процесі колективного обговорення
ймовірну відповідність змісту назвам принципів;
·
керівник-тренер розташовує картки у такій послідовності, яку
запропонували учасники;
·
перевірка правильності вибору відбувається таким чином:
керівник вивішує на дошку стрічку з нумерацією етапів та з прорізами, які
повинні співпасти з виступами на картках.
 |
3.
Метод “Антивірус”.
Закріплення структури технології діяльнісного
методу:
·
на дошці у довільному порядку (“уражена вірусом інформація”)
розташовані картки з назвами етапів структури технології діяльнісного методу.
Алгоритм навчального
дослідження
 |
||
 |
||
|
·
учасники визначають у процесі колективного обговорення
ймовірну послідовність етапів технології діяльнісного методу (“лікування від
вірусу”); керівник розташовує картки у запропонованому порядку.
Вчитель: Ситник
В.М.
Предмет: природознавство
Тема:«Як люди піклуються про свійських тварин
взимку».
Мета: продовжити формувати уявлення дітей про
зміни в неживій і живій природі
та їхній вплив на життя тварин узимку, показати, як люди допомагають
птахам, рибам, звірам; розвивати уважність, уміння аналізувати, робити
висновки, узагальнювати; виховувати
дбайливе ставлення до тварин.
Тип уроку:
комбінований.
Обладнання: мультимедійна
презентація «Як люди піклуються про тварин взимку»; таблиця «Як люди
піклуються про тварин взимку».
Методи: словесні,
наочні.
ФОПДТ: групова,
колективна.
ХІД УРОКУ
I.Організаційнийетап.
Лишдзвіночокпродзвенить
стануяуважнимвмить,
бороботибагатоунас
і активно працює
весь клас.
II. Підготовка учнів до
засвоєння нових знань.
1.Повідомлення синоптика:
- Який сьогодні день?
- Яке небо? Температура, вітер, опади?
2.Фронтальне опитування.
Завдання
для фронтального опитування від
Синьокрилої Сойки:
I група
Відгадайте загадку:
Влітку – сіренький,
взимку – біленький, під ялинкою живе, кору у дерев гризе. (Заєць)
-Чому у зайця змінюється
колір хутра?
-Чому хутро у звірів стає взимку
густішим і набуває світлого забарвлення?
II. група
Відгадайте загадку:
-Сіренька стрибунка з
пухнастим хвостом, з гілки на гілку скаче, гризе горішки і від морозу не плаче.
(Білка)
-Які тварини взимку
ведуть активний спосіб життя? Чому вони не впадають в зимову сплячку?
III. група
Відгадайте загадку:
-Спить в барлозі, смокче лапу, вклався він до весни і
бачить солодкі сни (Ведмідь)
-Які ще тварини впадають в сплячку? Чому?
IV. група
Відгадайте загадку:
-Найбільша тварина в лісі
між деревами блукає, гризе гілки і траву під снігом шукає. (Лось)
-Які зміни відбуваються в
житті тварин взимку?
3.Еврестична
бесіда:
-Чи легко тваринам
знайти корм узимку? Чому?
-Хто може допомогти тваринам узимку?
-Яку допомогу ви можете
надати тваринам?
-Як називаються ті
тварини, що живуть у нас вдома?
-Яких свійських тварин ви знаєте?
- Як люди пілкуються про свійських тварин
взимку?(годують, утепляють житло, доглядають)
4. Повідомлення теми уроку.
Тема нашого уроку «Як
люди піклуються про свійських тварин взимку». Ви дізнаєтесь, чому і як люди допомагають тваринам узимку.
III. Вивчення нового
матеріалу.
1. Робота в групах
Учні розділені на групи : лісників, дослідників,
охоронців рибного господарства,
натуралістів. Заздалегідь учні отримують
завдання, які вони підготували до уроку
2.Бесіда вчителя за участі учнів.
-Зима страшна для тварин не так холодом, як
голодом. Особливо важко знайти їм їжу
під час снігопадів, ожеледиці, заметілей. Білкам важно знайти під снігом свої
запаси. Снігопади замітають чагарники й низькі дерева, а гілки з високих
дерев ні зайці, а ні навіть лосі дістати не можуть. До того ж лосі не можуть ходити по глибокому
снігу-грузнуть. А від так їм неможливо добувати корм, Тому на допомогу тваринам приходять люди. Вони підгодовують узимку
звірів і птахів.
Як можуть люди
допомогти тваринам у лісі,
розкажуть нам лісники. (Використовуються слайди з презентації)
Лісники:
1 учень- Взимку в лісі ставлять годівниці. Місце для годівельного майданчика вибирають
поблизу густого молодого лісу, де
звірі зможуть переховуватись від негоди і хижаків.
2 учень – Для великих звірів годівниці повинні мати дашок для
захисту корму від дощу і снігу. Добре якщо дашок захищатиме і самих звірів.
Наприклад, кабани не лише охоче їдять із
годівниці, а й сплять під ними.
3 учень– Годівниці треба оглядати, ремонтувати: навколо них
прибирати, залишки корму збирати і спалювати.
4 учень - Працівники
лісництв, мисливських господарств у місцях, де звірі перебувають
постійно, влаштовують спеціальні майданчики, викладають не тільки сіно, а й
картоплю, буряки, моркву, капусту, жолуді, каштани..
5 учень – Ближче до весни на майданчиках викладають
обрізані в садках гілки фруктових дерев.
6 учень – Звірам для життя дуже потрібна кам’яна сіль, тому що вона бере участь у найголовніших
процесах живого організму – дихані,
травлені, побудові нових клітин. Тому її пресують у брикети і викладають у
спеціальних солонцях.
7 учень – Так називають різні лотки, збиті з дощок, заглиблення
у стовбурах, пеньках, куди кладуть брикети з солі. Особливо сіль люблять олені
і лосі.
IV. Первинне закріплення
знань.Робота з підручником на (ст. 87).
Вчитель:
-Розгляньте малюнки , для
яких тварин розкладено корм?
-У годівниці розкладають
корм не весь відразу, а залежно від виду
і кількості тварин.
-Чим же можна
нагодувати великих тварин? Розкажуть нам
дослідники.
Дослідники:
1 учень
–Оленю на день треба 2 кілограми сіна, 2 снопика з
гілочок, 400 грам коренеплодів, 500 грамів зернових відходів.
2 учень
– Для козулі – тіж самі корми, тільки в меншій кількості.
Вони краще поїдають дерев’яні віники, якщо їх
розвішують на кущах та деревах.
3учень
–Для диких свиней викладають корм на землю невеликими
купка-ми : 2-3 кілограми коренеплодів,
зернові відходи. Кабани швидко звикають до корму, у визначений час з’являються на майданчику, нетерпляче рохкачуючи, а якщо
підвода з кормом запізнюється –
вирушають її на зустріч.
Вчитель – А як ви вважаєте, який корм кладуть для зайчика та
білочки?
4 учень
Ми принесли в ліс для
зайця
Хліба житнього окрайчик,
Капустину, в’язанку сіна,
Кошик моркви – вітаміни,
На здоров’я хрумкай зайцю,
Моркву, сіно і окрайця.
Вчитель
– То що принесли діти
зайчику? А білочці?
5 учень
– Для білочки
кладуть у годівничку жолуді, горішки,
сухарі, сире соняшникове насіння.
6 учень
– Добувати їжу звіркам узимку не легко, тому вони швидко
звикають одержувати їжу від людини, не
бояться її, забуваючи про свій звичайний спосіб життя.
7 учень
– Саме люди допомагають тваринам пережити скрутний зимовий час.
Вчитель:
- Діти, розгляньте малюнки на сторінці 86 підручника.
Відповісти на запитання підручника нам допоможуть
охоронці рибальського господарства або рибінспектори.
Рибінспектори:
1 учень
–Взимку важко буває й рибам. Повітря не проходить у
воду через кригу. Рибам стає важче
дихати.
2 учень
–Особливо важко дихати рибам в мілких ставках і озерцях.
Вони шукають повітря і, якщо не можуть його знайти, збираються біля ополонок.
3 учень
– Іноді їх скупчується дуже багато і, якщо їм. не прийти
на допомогу, вони можуть загинути.
4 учень
– Для того, щоб риба не могла загинути – рибінспектори
пробивають ополонки, а щоб вода в ополонці не замерзла, в неї встромлюють пучки
соломи, очерету.
5 учень
– Крізь солом’яні та очеретяні
трубочки повітря добре проходить у воду і рибі легше дихається.
Вчитель
– Що це за пташина
на першій фотографії і чи відповідає це дійсності?
6 учень
– Це зимородок, він харчується мілкою рибкою, яка
припливає подихати іля ополонки.
Вчитель :
-Ну а як же живеться птахам узимку?
Про це нам розкажуть натуралісти.
Натуралісти:
1 учень
– Птахи взимку часто голодують. Особливо важко їм знайти
корм під час снігопадів, завірюх, у люті
морози.
2 учень
– У таку погоду без їжі птахи можуть замерзнути . Тому
взимку їх повсюдно підгодовують.
3 учень
– Люди часто розвішують
годівниці в садах, парках,
скверах. Якщо в якомусь місці птахи взимку знаходять постійно корм, то і влітку вони прилітатимуть сюди в пошуках
поживи.
4 учень
– Влітку птахи поїдатимуть
тут шкідливих комах. Охоронятимуть наші зелені насабження.
Вчитель.
- А чи впливає нежива природа на свійських тварин?
5 учень
–Так, впливає. Свійські
тварини гладшають, линяють, шерсть стає густішою. На відміну диких тварин,
свійські тварини не можуть самі знайти корм, тому їх годують люди.
6 учень
– Багато людей тримають
у себе вдома собак і котів. Їх теж треба доглядати: годувати, чистити,
виводити на прогулянку.
Вчитель
–А у кого є кішка або собака?
7 учень
– Спостерігаючи за хатніми
улюбленцями, можна передбачити погоду. Хатні собаки перед похолоданням лягають,
зіщулюються й сплять. А коти на ясну , сонячну погоду лижуть лапу і вмиваються.
Робота з
підручником. Стор.86-87.
Прочитати листа Їжачка-Хитрячка.
-Чому Їжачок-Хитрячок написав листа ще восени?
Прочитати пам’ятку друга природи.
-Коли дикі тварини потребують допомоги та піклування?
(Взимку).
VI. Контроль та самоперевірка знань.
-Розгляньте малюнки на стор.87.
-Чи змінюється життя
домашніх тварин взимку?
Відгадайте загадку:
Бджоли- це свійські
тварини, чи ні? Доведіть
-Чому люди
піклуються про тварин взимку?
Робота в зошиті на
друкованій основі. Стор.40-41.
VII. Підведення підсумків,рефлексія.
-Чи цікаво вам було на
уроці?
-Що вам найбільше запам’яталося?
-Чи потрібно допомагати
тваринам взимку?
VIII.Інформація про домашнє завдання.
1.Читати,
відповідаючи на запитання підручника.
2.
Намалювати малюнок, як люди допомагають тваринам взимку.
3.Написати
листа до програми телевізійних новин, в якому попросити зробити сюжет про допомогу тваринам взимку.
Вчитель: Плотнікова Н.С.
Клас:
4-А
Мета:систематизувати знання учнів
про весну, розширити читацький кругозір дітей; вдосконалити навички читання;
розвивати вміння аналізувати прочитане; розвивати мовлення дітей, вчити
будувати зв’язні висловлювання, розвивати допитливість і спостережливість, виховувати почуття прекрасного та
любов до художнього слова.
Дидактично-методичне забезпечення: тематична виставка книг, малюнки із зображенням сонця, веснянихпейзажів, мікрофон, мультимедійна презентація.
Дидактично-методичне забезпечення: тематична виставка книг, малюнки із зображенням сонця, веснянихпейзажів, мікрофон, мультимедійна презентація.
Хід уроку
I.
Організаційний етап.
v Привітання:
Всі почули ви дзвінок-
Він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався,
На перерві постарався.
Зараз сядуть лиш дівчатка,
А за ними і хлоп’ятка.
v перевірка готовності учнів до уроку;
v перевірка готовності класного приміщення до
уроку;
v емоційний настрій на урок:
II. Мотивація навчальної діяльності.
— Який
розділ ми почали вивчати на уроках літературного читання?(Прийди, весно, з
радістю!).
— Якій
порі року присвячений цей розділ?
Саме з
приходом весни в наші віконця все частіше заглядає сонце. Сьогодні воно
буде на нашому уроці. На своїх промінчиках воно принесло для вас на урок
цікаві вірші, казки, прислів’я, приказки. А які саме, про це ви дізнаєтесь
протягом уроку.
Робота з виставкою книг.
— Діти,
зверніть увагу на книги, які стоять перед вами. Про що ці книги?
— Як
довести, що вони справді стосуються теми нашого уроку? (За назвами заголовків)
Вірно. Вийди , Насте, прочитай їх.
— Дійсно,
всі заголовки доводять, що вони про весну.
— Чи
хтось із вас читав якусь із цих книг? (Відповіді дітей)
— Яку
книжку ти прочитав? Чим вона тобі сподобалась?
— Як
називається книжка?
— Хто її
автор?
— У
книжці один твір чи декілька?
— Чи є
ілюстрації? Про що вони розповідають?
— Нам
про ці книги розповіли двоє учнів, на наступних уроках читання я потихеньку
буду вас перевіряти, які книжки ви прочитали. Ви поділетесь враженнями від
прочитаних вами книг.
—
Сьогодні наш урок позакласного читання тісно пов’язаний з розділом
літературного читання «Прийди, весно, з радістю!» і його тема «Весна іде-красу несе!» ((слайд). Вже багато прекрасних слів сказано
нами про цю пору року на уроках читання, української мови, природознавства,
образотворчого мистецтва, музики. І перше наше завдання по цій темі«Весна іде-красу несе!»- конкурс «Комплімент весні».
Проведення конкурсу «Комплімент весні».
Пропоную
подумати і по черзі сказати свій комплімент весні, використовуючи
слова-прикметники.(гарна, чарівна, весела, чудова, прекрасна, заворожуюча,
квітуча, духмяна, барвиста).
У багатьох письменників,
поетів, художників, композиторів весна викликає величезне натхнення до
творчості. Явпевнена, що і ви ,мої маленькі митці, не залишитесь байдужими до
цієї пори року.Налаштуватися на урок нам допоможе чудова композиція Петра Чайковського «Пори року.
Весна».
Вслухайтесь в ці чарівні звуки! Що ж постане в
вашій уяві?
Слухання музики Петра
Чайковського «Пори року. Весна».
—Хто хоче поділитись своїми враженнями? (Відповіді дітей).
—Діти, я зрозуміла, що ви повністю готові далі працювати. Працюємо в
групах. З попереднього уроку позакласного читання кожен з вас сам вибрав, в
якій групі він буде працювати і підбирати матеріал за завданням.
Прошу оголосити назви груп.(Члени кожної групи презентують свої назви):
1 група- «Дослідники»
2 група-«Літератори»
3 група -«Фольклористи»
4 група- «Художники»
5 група-
«Зірочки»
- Тож до роботи! Перша група,
прошу…
III. Первинне закріплення знань.
Група- «Дослідники»
Капітан: Наша група«Дослідники» виясняла
походження назв весняних місяців.
1 учень
— Одна з народних легенд оповідає, що казкова жар-птиця приносить з теплих
морів золотий ключик, яким міцно закриває двері домівки, куди сховалась зима. А
потім поступово відчиняє троє дверей, з яких виходять три красеня: Березень,
Квітень, Травень. Кожному з них жар-птиця наказ дає і посилає на землю.
2 учень
Березень – місяць напівзимовий, напіввесняний. У
березні хурделиця частенько гуляє, , але все одно весною вже повіває. Сонце
дедалі вище і світить довше. Найяскравішою ознакою весни є бурульки, які
з’являються тоді, коли сонечко достатньо пригріває і крапає вода. Цей місяць ще
називають «крапильником», «капіжником».На пагорбах з’явилися перші таловинки.
На сонечку від них іде пара. Ось чому березень має назву «парник», кажуть:
«Весна землю парить».
Місяць назвали так тому, що в цей час «плаче» береза.
3 учень
Квітень – середина весни. Його назва
пов’язана з цвітінням квітів.«Квітень всіх напоїть» - говорить народна
мудрість. Ось чому квітень має в народі назву «водолій», «снігогін».
Розтала
вода пробуджує коріння рослин, і починається рух соків до бруньок, які вже
готові розгорнути свої чисто-зелені листочки. Але перед тим, як одягнеться ліс
у листя, багато дерев розвішують свої різнокольорові сережки. Вся природа
прокидається від довгого зимового сну і зустрічає весну-красну.
4учень
Травень – місяць зеленого шуму. Зеленим
шумом народ називає остаточне пробудження природи від зимового сну. Дерева
дружно вкриваються листям, густішають трави; квітують луки та лісові галявини .
Стоять теплі сонячні дні. Інколи стає дуже спекотно, парко – це наближається
гроза. Грози та дощі бувають найчастіше в другій половині місяця. Ось чому
травень ще має назву «громовик».
Відома й інша назва місяця – «пісенник», бо
всюди: в лісах, полях – розливаються солов’їні трелі, чути безтурботне кування
зозуль. Інколи навіть холоднішає, але ненадовго.
Капітан: Але інколи наші дослідження не
співпадають з ознаками весни в нашій місцевості.
Вчитель:Діти-дослідники ні тільки
познайомили нас з походженням весняних місяців, а ще й підготували для нас
інтригуюче запитання.
Капітан:Чому в нашій місцевості інколи не
так, як ми почули? (Відповіді дітей).
Капітан:Ми живемо на півдні країни і зима
у нас дуже коротка і тепла.
Вчитель:-Дякуємо дослідникам. Сідайте.
Група «Літератори»
Капітан: Наша група підготувала поезії
різних авторів про весну.
1 учень
Тамара Коломієць
ВЕСНА
Йде
весна-красна
В
зеленій хустинці,
Несе
весна-красна
У
скриньці гостинці.
Ягнятам
— травицю,
Гусенятам
— водицю,
Каченятам
— ряску,
А
малятам — ласку.
— Доброго
ранку! — травам росистим,
—
Доброго ранку! — квітам барвистим,
—
Доброго ранку! — сонечку ясному.
Людям
усім і усьому прекрасному!
2 учень
Микола Тарнавський
Весняні місяці
Три брати ідуть по світу –
Від зими назустріч літу.
Перший пройде – тане лід,
Другий пройде – всюди квіт,
Третій пройде – укрива
Землю шовкова трава!
Нерозлучні три брати.
Не стрічався з ними ти?
Від зими назустріч літу.
Перший пройде – тане лід,
Другий пройде – всюди квіт,
Третій пройде – укрива
Землю шовкова трава!
Нерозлучні три брати.
Не стрічався з ними ти?
3 учень
Марійка
Підгірянка
Березень
Все раніше ясне сонце
На свій шлях виходить,
Все тепліше по віконцях
Проміннячком водить.
Все раніше ясне сонце
На свій шлях виходить,
Все тепліше по віконцях
Проміннячком водить.
Щораз довше огріває
Замерзлу земельку —
Всміхається, обіцяє
Пору веселеньку.
Всміхається приязненько,
Що вже минув лютий,
Що приходить березенько
Річечку розкути.
Розкувати річку з льоду,
Сніги розтопити,
Сонячнії бережечки
Квітами встелити.
Насипати зілля-рясту
В садочку, в леваді —
Приходь, приходь, березеньку,
Діти тобі раді!
Замерзлу земельку —
Всміхається, обіцяє
Пору веселеньку.
Всміхається приязненько,
Що вже минув лютий,
Що приходить березенько
Річечку розкути.
Розкувати річку з льоду,
Сніги розтопити,
Сонячнії бережечки
Квітами встелити.
Насипати зілля-рясту
В садочку, в леваді —
Приходь, приходь, березеньку,
Діти тобі раді!
4 учень
Наталя Забіла
Квітень
Весно,
весно! Перші квіти
Розцвітають
на землі.
Сині
проліски привітно
Зводять
вінчики малі.
І
хоч,може, буде влітку
Більше
квітів запашних ,
Та для
нас найперша квітка
Наймиліша
від усіх.
Завжди
ми її помітим,
З лісу в
дім принесемо.
І тому
цей місяць Квітнем
По
заслузі ми звемо.
5 учень
Тамара Коломієць
Травень
Ачим же
місяць травень
Поміж
братами славен?
Святковими
піснями
І громом
над полями.
Іде і
весело співа,
Дощами
землю полива
Не з
лійки-поливалки,
А з
грозової хмарки.
Вчитель: -Діти,чи сподобались вам ці
поезії? Подякуємо аплодисментами.
Фізхвилинка
Що ж,мабуть,
прийшла пора
Всім нам
відпочити.
Хочу на
фізкультхвилинку
усіх запросити.
Вчитель:
Продовжуємо. Третя група…
Група «Фольклористи»
Капітан: Наша група «Фольклористи» вивчала усну народну творчість,
пов’язану з весною.
1 учень
- Наші предки дуже любили весну і зустрічали
її веснянками. В народі їх ще називали гаївками. Співали їх найчастіше на
галявинах серед розквітлої природи без будь – якого супроводу. От ми зараз і
послухаємо веснянку, яку нам підготувала…
Весна, весна, весняночко,
Прийди до нас, подоляночко!
Прийди до нас, теплом утіш,
А ти сонечку, світи ясніш!
Іди, іди, дощику, упади,
Щоб плодами красувалися сади.
Щоб родило у полі, і в дворі,
Щоб співалось од зорі і до зорі!
Щоб цвіли черешні,
Зацвітали вишні,
Щоб зростало наше щастя
Все вище і вище!
2 учень
Прикмети весни.
-Український народ дуже
спостережливий. Українці записали безліч прикмет. Послухайте декілька з них:
1. Високо і швидко пливуть в небі
хмари-на гарну погоду.
2. Побачив шпака у дворі-знай: весна
на порі.
3. Співає соловей всю ніч-на гарний
сонячний день.
3
учень
Прислів’я та приказки.
-Український народ ще й дуже
творчий. Українці склали багато приказок і прислів'їв про весну.
Травнева роса коням краща од вівса.
Весна
ледачого не любить.
Проспиш весною – заплачеш зимою.
4 учень
Весняні свята.
14 березня – Явдоха - плющиха.
21 березня – весняне рівнодення.
24 квітня – Вербна неділя.
1 травня – Великдень.
6 травня – День Юрія.
14 травня – День Матері.
Вчитель:-Виступ цієї групи ще раз
підтвердив розум, кмітливість, винахідливість нашого народу.
Група
«Художники»
Капітан: Наша група одержала завдання
красу весни показати в малюнках.
- Краса пробудження природи, яка відбувається з
приходом весни, надихає багатьох художників на створення прекрасних картин.
Подивіться
на деякі з них:
Левітан
«Березень», Оксана Симонова «Весна»,
А
художники нашої групи красу весни передали так.
Вчитель:- Діти, а чому наші художники
вибрали яскраві кольори для своїх малюнків?
- Правильно,весною
пробуджується природа і весною з’являються перші квіти.Тому ці кольори передають радість
приходу цієї пори року.
Група «Зірочки»
Капітан: Наша група «Зірочки» підготувала презентацію власних віршів і казок.
Шмата Дар’я
Весна
прийшла духмяна,
Сади
цвітуть навколо
І
соловей у лісі
Витьохкує
чудово!!!
Буциченко Ярослава
У
березні розтанув сніг
І
проліски розквітли.
Біля
яру, біля стежки
Одягла
верба сережки.
В небі
жайворонки вються,
Заливаються-сміються.
Знов
починається весна,
Знов
починаються дива.
Рибакова Анна
Весна
прийшла-відкрий вікно,
Вона
принесла нам тепло.
Птахи
вертаються додому
Щебечуть
пісеньку відому.
Спів
дзвінкий, ясний
Підняв
нам гарний настрій.
Весна
прекрасна, як ніколи,
Іду я
радісно до школи.
Бойко Олександра
Казка про Весну
Жила
колись собі найкраща панна і звали її Весна. Ця панна була дуже доброю та
співчутливою. Вона допомагала кожній людині. Весна була смілива і нічого не
боялась. Йде вона одного разу та бачить перед собою свого давнього ворога-Зиму.
Каже Весна:
-Ну що,
будемо битися чи миритися?
Зима
відповідає:
-Будемо
битися.
Почали
вони битися. Битва була важкою, але Весна перемогла. З кожним днем Весна
ставала красивішою й чарівнішою. А пташки прославляли її своїми чудовими піснями.
Кошелев Сергій
Казка про весняну
красуню
Після
злої та холодної зими настає весна. На своїй красивій кареті вона їде до лісів,
садів, полів, річок, озер. А їхала вона не одна. З нею їхали три її синочка.
Перший син зняв білу ковдру і розтопив лід на річках. Середньому вона довірила
прослати квіти людям, бо якщо не з’являться квіти-бджоли не матимуть змоги
збирати нектар і тоді не буде меду. А що ж робить зелений син-травень? А я так
висловлюсь-він ,так би мовити-«контролердощу». Не зрозуміли? Він кожного дня
працює непоміченим, роздає накази хмарам- коли і з якої буде іти дощ, а може й
сонце світитиме.
Настав
час обирати весняний талісман і почала
весна гадати, хто ж їй допоможе: шпак чи соловейко? Шпак першим прилітає, а
соловейко гарно співає. Думала,Весна, думала, і вирішила, що ці двоє птахів і
будуть її талісманами. Весна щаслива і люди!
Вчитель:-Діти, побажаємо нашим поетам і
казкарям розвивати свій талант і радувати нас своїми новими творами.
Піведення підсумків роботи груп.
Кожна група дуже відповідально виконала завдання, що збагатили наші знання про цю пору року, емоційно нас схвилювали, розвинули нашу творчість і уяву, які допоможуть нам виконувати творчі завдання на різних уроках.
Кожна група дуже відповідально виконала завдання, що збагатили наші знання про цю пору року, емоційно нас схвилювали, розвинули нашу творчість і уяву, які допоможуть нам виконувати творчі завдання на різних уроках.
IV.
Контроль та самоперевірка знань.
Бесіда
Вчитель: -А тепер звернемося до нашого
підручника позакласне читання. Відкрийте сторінку 110.
-Яку
тему ми опрацювали? (Прочитай…)
-Твори
яких авторів читали? Перелистайте сторінки і згадайте.
-Перевірку
знань прочитаних творів зробимо в парах. На кожній парті лежить конверт.
Вийміть звідти карточки із завданнями, зі зворотньої сторони підпишіть свої
прізвища. У правій частині містяться уривки з прочитаних творів, а в правій-
назви цих творів. Знайдіть між ними відповідність і з’єднайте стрілочкою уривок
із твору з його назвою. Яка пара найшвидше виконала це завдання, той був
найуважнішим при читанні цих творів.
V.
Підведення підсумків уроку.
Вправа «Мікрофон»
На завершення я хочу
взяти у вас інтерв' ю.Даю вам тільки одне питання.
-Робота
якої групи, на вашу думку,найкраще б розказала про прихід весни в Україну
людині, яка ніколи не була тут?(Відповіді дітей).
Вчитель:-Ая думаю, що тільки наша спільна
праця на цьому уроці може дати змогу цій людині уявити всю чарівність весни в
Україні.
-Дякую
вам за ваші відповіді, за натхнення на уроці, за творчість.
VI. Інформація про домашнє
завдання.
—
Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Рідна
мати моя...».
Завдання
до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
Немає коментарів:
Дописати коментар