вівторок, 10 жовтня 2017 р.

Використання інтерактивних технологій як засобу продуктивного навчання учнів початкових класів


Сучасний  педагог у навчально – виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час.» Тому вчитель має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження даних технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та ін.). Але той вчитель, який прагне розкрити всі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики.
Заняття з використанням інтерактивних технологій проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що відбувається розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків читання, в учнів виникає бажання читати художню, наукову літературу, дитячі газети і

понеділок, 17 квітня 2017 р.

Солодкіна Т.М. «Технологія діяльнісного методу навчання і його реалізація на уроках в початкових класах»


У контексті розвивального навчання доречною є думка про те, що позитивний ефект розвитку творчої особистості повинен поширюватися  через активну діяльність учнів. Це співзвучно з технологією діяльнісного методу навчання, бо є передумовою  активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному розвитку школярів. 

вівторок, 4 квітня 2017 р.

Розгляд підходів до складання методичних розробок різних етапів уроків в контексті діяльнісного підходу


    За Л.С.Виготським у самій загальній формі діяльнісний підхід означає організацію та управління цілеспрямованою навчально-виховною діяльністю учня в загальному контексті його життєдіяльності – спрямованості інтересів, життєвих планів, ціннісних орієнтацій, розуміння сенсунавчання і виховання, особистісного досвіду в інтересах становлення суб’єктності учня.
       Суть виховання з точки зору діяльнісного підходу полягає в тому, що в центрі уваги стоїть не просто діяльність, а спільна діяльність учнів з викладачами, у реалізації спільно вироблених цілей і завдань.

пʼятницю, 10 березня 2017 р.

ОСОБЛИВОСТІ УРОКУ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО (ДІЯЛЬНІСНОГО) ПІДХОДУ


Зупинимося на особливостях уроку на засадах компетентнісного підходу. По-перше, на компетентнісномууроці 80 % часу діти повинні працювати самостійно, а 20 % часу педагог має витрачати на організацію самостійної роботи учнів.
По-друге, такий урок повинен відображати структуру діяльності. Урок має відповідати таким критеріям: мати прогностичну мету, спіралеподібну будову навчального матеріалу у вигляді розгортання знань, учитель повинен виконувати функції організатора навчального процесу, а учень — суб'єкта діяльності, залучати дітей до активної пізнавальної діяльності з метою формування нових здібностей, обирати оптимальні методи навчання, наочність, застосовувати моделювання, створюючи ситуацію успіху для кожної дитини тощо.

середу, 15 лютого 2017 р.

Методологія сучасного уроку


Методологія сучасного уроку на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів – стрижнева вимога забезпечення реалізації нових Державних  стандартів початкової та базової і повної загальної середньої освіти.

середу, 25 січня 2017 р.

Діяльнісний підхід до організації життєдіяльності дітей у довкіллі


        У сучасній психолого-педагогічній літературі склався діяльнісний підхід до вивчення особистості в різних її проявах і на різних вікових етапах. С. Л.Рубінштейном було висунуто положення про єдність психіки і діяльності, при цьому діяльність розглядається ним як рушійна сила розвитку психіки.