Комунікативний системно-діяльнісний підхід до вивчення
англійської мови
Розглянемо спочатку в загальних рисах
комунікативний системно-діяльнісний підхід до вивчення англійської мови. Цей підхід
являє собою реалізацію такого способу навчання, при якому здійснюється
впорядковане, систематизоване і взаємовідносне навчання англійській мові як
засобу спілкування в умовах модельованої (відтворюючої) на учбових заняттях
мовленнєвої діяльності – невід’ємної й складової частини загальної
(екстралінгвістичної) діяльності. Комунікативний системно-діялісний підхід
передбачає повну й оптимальну систематизацію взаємовідносинміж компонентами
змісту навчання. До них відносяться система загальної (наприклад,
екстралінгвістичної, педагогічної) діяльності, система англійської мови,
системне співвіднесення рідної та англійської мов (їх свідомо-співвідносний
аналіз), система мовленнєвих механізмів (мовленнєве сприйняття, мовленнєва
взаємодія та ін.),текст як система мовленнєвих продуктів, система
структурно-мовних утворень (діалог, монолог
в діалозі, різні типи мовленнєвих висловлювань і повідомлень тощо),
система (процес) оволодіння англійською мовою, система (структура) мовленнєвої
поведінки людини. В результаті такого підходу в навчанні формується,
реалізується і діє система володіння англійською мовою як засобом спілкування в
широкому розумінні цього слова [10, c. 32]. Така система,
з урахуванням використання її з метою навчання англійській мові, повинна включати
співвіднесення загальнодіяльнісних мотивів з мотивами пов’язаного з нею
спілкування; предметного змісту й способів виконання діяльності; типових умов
її протікання і характеру взаємодії її
учасників (міжіндівідуальне, групове), а також визначення характеру,
змісту і форм взаємовідношень й спілкування учасників, прийнятих в рамках даної
діяльності: в єдності їх комунікативного, інтеракційного і перцептивного
аспектів, ролі, місця, сфер і ситуацій англомовного мовленнєвого спілкування [7,
c. 137].
Визначним для вивчення англійської мови
є:
1.
Характер впливу загальної діяльності на зміст, відбір і організацію навчального
мовного і мовленнєвого матеріалу.
2.
Моделювання в навчальному процесі ситуацій спілкування і способи формування
мовленнєвих умінь і навичок учнів.
3.
Способи й прийоми управління їх навчальною діяльністю на заняттях з учителем і
в самостійній роботі.
З навчальною метою диференціюються варіанти
загальної діяльності за умови її співвіднесеності з навчанням: реальна
(навчальна), актуальна (позанавчальна) та потенційна (майбутня).
Мовленнєва діяльність як система
невід’ємна й складова частина загальної діяльності. Систематизуючи мовленнєву діяльність,
варто зазначити, що для навчання англомовному спілкуванню значеннєвим є як
спеціальне, так і взаємопов’язане навчання видам мовленнєвої діяльності, що
обслуговують спілкування, в тому числі говорінню, аудіюванню, читанню та
письму. Ієрархія одиниць мовленнєвої діяльності (мовленнєва операція,
мовленнєва дія і власне мовленнєва діяльність) забезпечує процес формування
мовленнєвих навичок та умінь впорядкованістю, систематичністю, послідовністю і
логічністю.
Використання Теорії мовленнєвої діяльності
дозволяє сформувати мотиви англомовного мовленнєвого спілкування в процесі
навчання й забезпечити їх реалізацію в модельованих на учбових заняттях
ситуаціях [7, c. 141].
Систематизація спілкування передбачає
аналіз змісту, структур й взаємодії його комунікативного (інформаційного обміну
між партнерами), інтеракційного (взаємодія партнерів) і перцептивного
(взаємосприйняття і взаєморозуміння партнерів) аспектів. Великий інтерес для
навчання англомовному спілкуванню становить аналіз поєднання в мовленнєвій
взаємодії носіїв мови мовленнєвих та не мовленнєвих засобів спілкування
(міміки, жестів, рухів тіла та ін.) з урахуванням їх національно-культурної
специфіки. Особливе значення для навчання мають структурні форми спілкування
(діалог, монолог, монолог у діалозі, діалог у монолозі, полілог), компоненти
акту спілкування (цикл, період, макродіалог), мовні жанри спілкування
(монолог-повідомлення, роздум та ін.), діалог (бесіда, дискусія, діалог
«питання-відповідь» та ін.), прийняті в англійській мові мовленнєвий етикет та
техніка спілкування в певних соціальних ситуаціях, а також рольовий репертуар
мовленнєвого впливу й реакцій у різних ситуативно-та-тематично обумовлених
актах спілкування [7, c. 139].
Систематизація мовного матеріалу з метою
навчання англомовному спілкуванню передбачає використання к власне системного
опису фонетичного, лексичного і граматичного аспектів мови, так і дані
комунікативної лінгвістики і прагмалінгвистики, функціональної граматики
контрастивної лінгвістики [7, c. 139].
Систематизація мови як засобу
спілкування повинна відповідати трьом основним вимогам:
1.
Створити лінгвістичні основи навчання англійської мови з урахуванням досвіду
учнів та їхнього володіння рідною мовою.
2.
Навчити їх певному (повному, скороченому або вибірковому) варіанту систем
англійської мови.
3.
Відповідати умовам реалізації в навчанні комунікативної функції англійської
мови та оволодінні нею учнів.
Поряд з вивченням різноманітних одиниць
англійської мови – фонетичних, граматичних, лексичних, інтонаційних
(просодичних) – в навчанні спілкуванню особливо важливими стають функціональні
висловлювання, різноманітні типи мовленнєвої взаємодії співрозмовників,
функціональні надфразові єдності, варіанти мовленнєвої реалізації
комунікативних намірів (інтенцій) співрозмовників, варіативні способи
комунікативного реагування, техніка мовленнєвого спілкування (включаючи
мовленнєвий етикет), зразки обумовлених рольовою поведінкою висловлюванню і т.
ін. Лінгвістичні основи навчання англомовному спілкуванню повинні об’єднати
весь арсенал мовних одиниць і мовленнєвих засобів спілкування в одне ціле [11, c.
98].
Систематизація співвіднесення рідної
мови з англійською має три аспекти:
1.
Відбір
та перед навчальна організація мовного та мовленнєвого матеріалу для навчання
англомовному спілкуванню.
2.
Динамічне
співвіднесення мовних та мовленнєвих одиниць в процесі навчання.
3.
Формування
умінь співвіднесення рідної та англійської мов в процесі оволодіння останнім.
У навчання
включається лінгвометодична типологія мовних явищ, [9, c.
61] що вивчаються, та формування умінь та навичок іншомовного спілкування. Таке
співвіднесення потребує і створення спеціальних комунікативних довідників та
навчальних посібників, які б дозволили розвинути уміння учнів швидко
переключатися з однієї мови на іншу і включити в навчання активне співставлення
двох мов, а також сформувати в лінгвістичному мисленні учнів розвинуту мову –
посередника для внутрішнього співвіднесення обох мов в процесі формування та
смислового сприйняття мовленнєвих висловлень в англомовному
спілкуванні при збереженій первинності рідної мови в мовленнєвому
мисленні.
Співвіднесення
рідної та англійської мов в навчанні англомовному спілкуванню повинно бути
забезпечено такими комплексами вправ, які б, без шкоди для автентичності
англомовного мовлення, дозволили повністю реалізувати засобами англійської мови
початкові комунікативні наміри, сформовані в мовленнєвому мисленні рідною
мовою. В цілому ж створення таких комплексів вправ пов’язане з особливостями
структури та функціонування механізмів формування та смислового сприйняття мовленнєвих
висловлювань, що входять в доцільну для навчання англомовному спілкуванню
систему[10, c 37].
Текст як
система мовленнєвого продукту носіїв англійської мови, що вивчається, являє
собою цінність в якості систематизованого зразка функціонування мови в рамках
теми, контексту, ситуації, проблеми, сфери і жанру спілкування, орієнтації на
певного адресата, з відображенням певного соціального, діяльнісного фону,
виявленням соціальної, професійної, особистісної позиції.Текст розглядається як
зафіксований в тій чи іншій формі продукт усного чи писемного мовлення. В ньому
ніби матеріалізуються всі інші системи. З урахуванням описаних вище систем
можна спеціально, з навчальною метою, моделювати такі тексти, які були б не
лише зразками англомовного спілкування, але й керували б процесом оволодіння та
практикою англомовного спілкування.
Текст варто
розглядати в наступних навчальних функціях: як ілюстрацію функціонування мовних
одиниць; як зразок мовлення певної структури, форми та жанру; як зразок
реалізації мовленнєвих намірів автора; як модель формування мовленнєвого
висловлювання, повідомлення або мовленнєвого спілкування (текст-діалог); як
структуру керування смисловим сприйняттям; як структуру управління навчальними
діями учнів (навчальний текст) в навчанні аспектам мови (фонетиці, лексиці,
граматиці, інтонації) та видам англомовної мовленнєвої діяльності (усім видам
читання, говорінню, аудіюванню, письму). Діалогічні тексти, особливо спеціально
складені, здатні стати основою самостійного комунікативного тренінгу, тобто
самонавчання англомовному спілкуванню.
Навчання різнохарактерним
структурно-мовленнєвим утворенням повинно бути забезпечене, поряд зі словниками
та граматичними довідниками, спеціальними комунікативними навчальними
посібниками. Як показує досвід, учні часто відчувають труднощі у створенні
змістовного діалогу або монологічного висловлювання до певної ситуації
спілкування, у веденні багатотемного діалогу або використанні у власному
розгорнутому монологічному висловлюванні різних жанрів (повідомлення, роздум,
доведення, розповідь, опис, передбачення та ін.).
Систематизація
оволодіння англійською мовою передбачає урахування та використання в навчанні
об’єктивних та суб’єктивних закономірностей засвоєння англійської мови на
основі рідної мови та її співвіднесення з англійською[4, c.
102]. Така систематизація має на меті зведення в лдне ціле психологічних,
психолінгвістичних та лінгвістичних особливостей оволодіння англійською мовою
та формулювання чіткої стратегії та тактики управління навчальною діяльністю
кожного учня через групу,а це, як засвідчує досвід інтенсивного навчання, є
обов’язковою умовою ефективного навчання англомовному спілкуванню. В структурі
оволодіння англомовним спілкуванням реалізуються всі названі вище системи через
призму процесу засвоєння знань,формування умінь та навичок за умови компетентного
використання загально – та соціально-психологічних, психолінгвістичних
механізмів мовленнєвої діяльності та спілкування. Процес оволодіння англомовним
спілкуванням окреслює систему управління навчальною діяльністю учнів [4,
c.
104].
Систематизація мовленнєвої поведінки важлива для навчання англомовному
спілкуванню в таких аспектах, як: відображення у ньому всіх психологічних,
лінгвістичних, діялісних, об’єктивних та суб’єктивних факторів його існування в
мовленні людини в цілому; як модель або зразок мовленнєвої поведінки типічного
носія англійської мови, до якого варто прагнути учням; як особливості
мовленнєвої поведінки в результаті проведеного навчання англомовному
спілкуванню [4, c.
100].
Система
навчальної діяльності пов’язана з метою, характером та умовами навчання та
визначається особливостями оволодіння англійською мовою як засобом спілкування.
Основною умовою удосконалення і розширення рамок навчальної діяльності,
спрямованої на оволодіння англомовним спілкуванням, повинне бути використання в
ній реальної (у навчальному процесі), актуальної (позаурочної) та потенційної
(майбутньої) діяльностей, які мають доповнювати одна одну. Ефективним засобом
оптимізації навчальної діяльності може бути ігрове моделювання, що являє собою
відтворення в процесі навчання за суттєвими ознаками мотивів, цілей, ситуацій,
умов, процесу та результатів названих вище видів діяльності на основі
використання та організації ігрової діяльності учнів [6, с. 87].
У той же
час скласти багато системність організації навчання англомовному спілкуванню
може уявлення про те, що навряд чи можна чітко та виважено співвіднести і
об’єднати всі системи в одній системі навчання з урахуванням усіх специфічних
характеристик двоєдиного процесу – навчання/оволодіння на предмет реального та
ефективного навчання та практики використання комунікативної функції мови. Щоб
уникнути цього, необхідно виділити наступні великі блоки в системному підході
до навчання англомовному спілкуванню:
·
донавчальна
систематизація навчання спілкуванню;
·
відбір
та організація змісту навчання;
·
систематизація
та диференціація мовного та мовленнєвого матеріалу;
·
розподіл
та організація компонентів змісту навчання, мовного та мовленнєвого матеріалу
для підготовчого, спеціалізованого та інтегративного етапів навчання;
·
систематизація
навчальних занять за етапами;
·
систематизація
управління навчальною діяльністю учнів;
·
систематизація
управління практикою англомовного спілкування.
Немає коментарів:
Дописати коментар